Про неї, вишиванку, згадував ще Геродот та чимало мандрівників. Вишиванка охороняла від біди та нечистої сили. Кожен орнамент наші пращури обирали дуже ретельно в залежності від того, чого бажали власникові: здоров'я, багатства, гарної долі та щастя. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника.
Історія вишивки на території сучасної Україні бере початок ще до нашої ери. Люди протягом століть створювали та удосконалювали різні техніки вишивки.
До Дня вишиванки у нашій бібліотеці створено виставку “Вишиванка творить долю”. Тут ви зможете побачити жіночу сорочку, особисто вишиту відомою вишивальницею та витинальницею Валентиною Федорівною Васильєвою, датовану 1910 роком. Окрім цього, побачите запаску, чоловічі та жіночі пояси, якими завжди підперезувались наші предки: дівчата з 14 років, хлопці з 13.
На виставці також представлені жіночі сорочки, вишиті різнокольоровими нитками та візерунками. Це давня українська традиція, властива дівчатам, які готували собі придане до весілля. Кількість зібраних вишиванок говорила про матеріальний добробут нареченої. Якщо у дівчини було від 30 до 40 сорочок, вважалося, що вона з бідної сім’ї. Якщо - від 100 й більше – вважалася завидною нареченою.
Сьогодні вишита сорочка стала настільки популярною, що її виготовляють не лише в Україні, а й за її межами. Вишивкою прикрашають трендовий одяг. Власне й вишивка нині є трендом, адже виконана на найтоншій матерії: батисті, льоні та шерсті. Красива, елегантна, кольорова й різноманітна.
Сьогодні українська вишиванка впевнено крокує світом, завойовуючи нові рубежі і симпатії. Якщо раніше, для наших предків, вишиванка була сакральним оберегом, нині слугує гарним одяг, за яким одразу пізнають Україну.
Н.І. Андрійчук, бібліотекар