Подільська писанка  знана з кінця ХІХ століття. Наші жінки ніколи не забували про  неї: ні під час голодомору, ні під час війни, адже вона завжди була найбільшим оберегом для родини і країни. Писали її у Великодні свята і зберігали цілий рік, до наступного Воскресіння Христового, - саме стільки триває магічна сила цього оберегу.

Писанку ніколи не викидали, якщо вона розбилась, за народною традицією,  її потрібно було закопати у землю.

Є декілька видів писанки.  До нас дійшли: обрядова, яка писалась на  заплідненому яйці, музейна і «зернівка». Керамічна  писанка існувала  понад тисячі років тому. Нині знаходять писанки, які датуються двадцятьма тисячами років до нашої ери.

У 70-х роках минулого століття заборонено було виставляти писанку. Та попри це,  майстрів писанкарства поважали поціновувачі давніх українських традицій  і просто неба  вивчали їхнє мистецтво.

Сьогодні писанка  викликає  потребу продовжити  зв'язок поколінь. Нині  писанки оздоблюють і бісером, і  пшеницею, і маком, і насінням різних овочів.  Як і багато років тому,  їх створюють на добро, на продовження роду, на урожай.

У бібліотеці нашого закладу ви можете відвідати тематичну виставку “Великодня писанка”.

                                                                            Наталія Андрійчук, бібліотекар